Словник Української Мови
Буква
Пристрій або механізм, призначений для об’єднання, поєднання різних речовин, компонентів або потоків з метою отримання однорідної суміші.
Елемент сантехнічної арматури, за допомогою якого регулюють співвідношення та температуру води, що надходить від гарячого та холодного трубопроводів.
Особа, яка займається змішуванням чого-небудь (наприклад, компонентів бетону, харчових інгредієнтів тощо).
Приклад 1:
Паралельно були розроблені та впроваджені у виробництво засоби механізації шкідливих та трудомістких процесів, а саме: просочуваль- на машина для просочування сполучними стрічкових та рулонних на- повнювачів; диспергатор для змішування багатокомпонентних сполуч- них; машина для розрізання просочених тканинних наповнювачів на стрічки; установка для « хімічного зварювання» током високої частоти просочених наповнювачів; змішувач для готування клеїв із системою промивки. А згодом НДІТМ створив серію великогабаритних намоту- вальних верстатів для намотування ТЗП, оснащених системою число- вого програмного управління (ЧПУ), натяжником з автоматичною сис- темою підтримки заданого зусилля натягу та його дискретної зміни за- лежно від габаритів виробів.
— Тютюнник Григорій, “Вир”