Словник Української Мови
Буква
Процес об’єднання, поєднання різних речовин, елементів або компонентів у єдину масу з втратою їхньої початкової окремішності.
У переносному значенні — поєднання різних явищ, понять, стилів або впливів, що призводить до утворення чогось нового, гібридного.
У техніці та технології — операція або технологічний процес інтенсивного перемішування рідин, сипких матеріалів або тіл для отримання однорідної суміші.
Приклад 1:
Вступна доповідь: «Світ після всього і світ перед усім з точки зору на світ старого як світ венеціянця» — Леонардо ПЕРВЕРЗІЯ 38 ді Казаллегра, доктор танатології, вчений карнаваліст, почесний шеф кафедри переливання і змішування крові Венеційського таємного університету ім.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
Приклад 2:
В досліді використовували карбамід -аміачну селітру (КАС-32) та рідкі ОМД, створені шляхом змішування розчину КАС (N40) з рідким гуматом калію, де частка гумату становила 5 % та 15 % від об’єму Добрива вносили під культивацію перед сівбою ячменю ярого за допомогою обприскувача.
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Приклад 3:
Найважливішим методом одержання слабих, нерозчинних у воді основ є осадження їх з розчинів солей лугами або розчином амоніаку: MgSO4 + 2KOH = Mg(OH)2↓ + K2SO4 AlCl3 + 3NH4OH = Al(OH)3 + 3NH4Cl При осадженні амфотерних гідроксидів лугами повне осадження можливо досягти тільки шляхом змішування суворо еквівалентних кількостей солі та лугу. Тому для осадження амфотерних гідроксидів використовують розчин амоніаку у воді.
— Невідомий автор, “108 Panasenko Oi Ta In Zagalna Khimiia Tech”