Словник Української Мови
1. Стати міцнішим, твердішим, витривалішим; набрати сили, зміцніти.
2. Стати стійкішим, непохитнішим, більш загартованим (про почуття, волю, характер тощо).
3. Стати міцнішим, надійнішим, стабільнішим (про організацію, зв’язки, відносини, становище тощо).
1. Стати міцнішим, твердішим, витривалішим; набрати сили, зміцніти (про організм, здоров’я, частини тіла тощо).
2. Набрати міцності, стати стійкішим, надійнішим (про матеріали, конструкції, споруди).
3. Стати сильнішим, стійкішим, більш непохитним (про почуття, волю, характер, віру тощо).
4. Стати більш міцним, стабільним, утвердитися (про владу, державний лад, організацію, економічні чи суспільні відносини).
1. Стати міцним, твердим, стійким; набрати сили, здоров’я або міцності (про живий організм або матеріальні об’єкти).
2. Стати стійкішим, сильнішим, більш непохитним (про почуття, волю, організацію, владу тощо).
3. Стати міцнішим, надійнішим, стабільнішим (про зв’язки, відносини, дружбу, мир тощо).
4. Стати сильнішим, інтенсивнішим (про явища природи: мороз, вітер тощо).
1. Власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області.
2. Технічний термін, що позначає конструктивний елемент або деталь, призначену для надання жорсткості, міцності та стійкості будь-якій конструкції, будівлі чи виробу (наприклад, ребро жорсткості, армувальний каркас, підсилювальна накладка).
1. Який набув міцності, став міцнішим; укріплений, загартований.
2. Який став фізично сильнішим, витривалішим; закалений.
3. Який став стійкішим, непохитнішим (про почуття, переконання, відносини тощо).
Ставати міцнішим, набиратися сили, витривалості або стійкості (про організм, здоров’я, організацію, економіку тощо).
Набувати більшої міцності, ставати твердішим, надійнішим (про матеріали, конструкції, зв’язки, почуття тощо).
Ставати сильнішим, посилюватися (про вітер, мороз, військові позиції тощо).
1. Робити міцним, твердим, стійким; підсилювати, укріплювати.
2. Робити здоровішим, витривалішим; покращувати фізичний стан організму.
3. Робити міцнішим у моральному плані; загартовувати характер, дух.
4. Робити стабільнішим, надійнішим (про явища, стосунки, становище тощо).
Ставати міцнішим, набувати більшої міцності, твердості або стійкості (про матеріальні об’єкти, конструкції).
Набирати сили, ставати здоровішим, витривалішим (про організм, здоров’я).
Ставати стійкішим, більш непохитним, набирати сили (про почуття, волю, характер, віру тощо).
Ставати сильнішим, набирати могутності, стабільності (про організації, інституції, державу, економіку, зв’язки, позиції).
Ставати більш вагомим, переконливим, неспростовним (про докази, аргументи, підстави).
1. Робити міцнішим, надійнішим, стійкішим; підсилювати, укріплювати.
2. Робити здоровішим, витривалішим; покращувати фізичний стан організму.
3. Надавати більшої сили, ваги, значення; робити більш переконливим, непохитним.
4. Робити міцнішим, довговічнішим у хімічному або фізичному сенсі (про матеріали, сполуки тощо).
Процес дії за значенням дієслів “зміцнювати” і “зміцнюватися”; надання або набуття міцності, стійкості, міцнішого стану.
Технічний, медичний або будівельний термін, що означає сукупність заходів або процесів, спрямованих на підвищення несучої здатності, витривалості, стабільності чи міцності чого-небудь (наприклад, зміцнювання ґрунту, зміцнювання організму, зміцнювання конструкції).
Переносно: процес посилення, стабілізації, розвитку або підвищення ефективності чого-небудь абстрактного (наприклад, зміцнювання дружби, зміцнювання дисципліни, зміцнювання авторитету).