зміцнілий
[zmit͡snilɪj] Прикметник
Буква:З
Значення
- (Техніка) –
Який набув міцності, став міцнішим; укріплений, загартований.
- (Медицина) –
Який став фізично сильнішим, витривалішим; закалений.
- (Психологія) –
Який став стійкішим, непохитнішим (про почуття, переконання, відносини тощо).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. зміцнілий, р. зміцнілого, д. зміцнілому, з. зміцнілого, о. зміцнілим, м. зміцнілім