1. Особа, яка займається корчуванням (викорчовуванням) пнів, дерев або чагарників.
2. Спеціальна машина або знаряддя для викорчовування пнів, коренів, каміння.
-
корчуватися
1. Виривати з корінням, видаляти з землі (про дерева, кущі, пні).
2. Напружено намагатися звільнитися, вирватися, робити різкі рухи тілом (часто від болю, судорог або прагнення визволитися).
3. Перен. З великими труднощами, наполегливо позбавлятися чогось глибоко вкоріненого, звичного (наприклад, звички, думки, почуття).
-
корчуватий
1. (Про місцевість, ґрунт) Такий, що має багато корчів, вирваний корінням дерев; завалений корчами.
2. (Переносно, про людину) Непокірний, буйний, завзятий; такий, що має складний, незлагідний характер.
-
корчувати
1. Виривати, витягувати з корінням дерева, кущі, пні або інші рослини з землі для очищення території.
2. Видаляти, ліквідувати щось закорінене, глибоко впившеся (переносно, часто про негативні явища).
-
корчування
1. Процес видалення пнів та коріння дерев із землі після вирубки або висохання.
2. (переносно) Важке, болісне викорінення, позбавлення чогось застарілого, шкідливого (наприклад, звичок, пережитків).
-
корчувальник
1. Робітник, який займається корчуванням (видаленням із землі) пнів, коріння дерев або чагарників.
2. Машина або знаряддя (корчувальна машина, корчувач), призначене для викорчовування пнів, коренів, каменів.
-
корчувальний
1. Призначений для корчування, викорчовування (дерев, кущів, пнів тощо).
2. Стосовний до корчування, пов’язаний з процесом викорчовування.
-
корчувалка
Корчувалка — власна назва українського народного танцю, що походить з Західної України (Гуцульщини), який виконується в швидкому темпі з характерними присіданнями, викиданням ніг і складними віртуозними рухами; музична підстава танцю — однойменна інструментальна мелодія у ритмі коломийки.
Корчувалка — власна назва музичної п’єси (інструментальної мелодії) у ритмі коломийки, що акомпанує однойменному танцю.
-
корчотяг
1. (заст.) Той, хто займається корчуванням (видаленням) пнів, корчів; корчувальник.
2. (перен., розм.) Людина, яка з великими труднощами, наполегливістю долає перешкоди або викорінює якісь негативні явища.
-
корчопідіймальний
1. Призначений для підіймання корчів (пеньків) з ґрунту під час очищення землі від вирубаних дерев.
2. Стосовний до техніки, механізмів або знарядь, що використовуються для витягування корчів із землі.