1. (заст.) Той, хто займається корчуванням (видаленням) пнів, корчів; корчувальник.
2. (перен., розм.) Людина, яка з великими труднощами, наполегливістю долає перешкоди або викорінює якісь негативні явища.
корчотяг
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |