корчотяг

[kort͡ʃotjɑɦ] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Техніка) –

    (заст.) Той, хто займається корчуванням (видаленням) пнів, корчів; корчувальник.

  2. (Лінгвістика) –

    (перен., розм.) Людина, яка з великими труднощами, наполегливістю долає перешкоди або викорінює якісь негативні явища.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. корчотяг, р. корчотягу, д. корчотягові, з. корчотяг, о. корчотягом, м. корчотягові, к. корчотягу

Більше записів