1. Виривати, витягувати з корінням дерева, кущі, пні або інші рослини з землі для очищення території.
2. Видаляти, ліквідувати щось закорінене, глибоко впившеся (переносно, часто про негативні явища).
корчувати
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
«Я гадав, аби неправду корчувати, а то вони мене з корінєм вірвали, жінку вбили та й діти лишили на волю Божу. Коби ти, брате Василю, і ви, мамо, аби-сте за мої діти дбали.
— Зеров Микола, “Камена”
Частина мови: дієслово () |