корчувати

[kort͡ʃuʋɑtɪ] Дієслово

Буква:К

Значення

  1. (Ботаніка) –

    Виривати, витягувати з корінням дерева, кущі, пні або інші рослини з землі для очищення території.

  2. (Лінгвістика) –

    Видаляти, ліквідувати щось закорінене, глибоко впившеся (переносно, часто про негативні явища).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я корчую, ти корчуєш, він корчує, ми корчуємо, ви корчуєте, вони корчують

Більше записів