корчуватий

1. (Про місцевість, ґрунт) Такий, що має багато корчів, вирваний корінням дерев; завалений корчами.

2. (Переносно, про людину) Непокірний, буйний, завзятий; такий, що має складний, незлагідний характер.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикметник () |