корчування

[kort͡ʃuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Техніка) –

    Процес видалення пнів та коріння дерев із землі після вирубки або висохання.

  2. (Психологія) –

    (переносно) Важке, болісне викорінення, позбавлення чогось застарілого, шкідливого (наприклад, звичок, пережитків).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. корчування, р. корчування, д. корчуванню, з. корчування, о. корчуванням, м. корчуванні, к. корчування

Більше записів