1. Робітник, який займається корчуванням (видаленням із землі) пнів, коріння дерев або чагарників.
2. Машина або знаряддя (корчувальна машина, корчувач), призначене для викорчовування пнів, коренів, каменів.
корчувальник
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |