1. Особа, яка займається корчуванням (викорчовуванням) пнів, дерев або чагарників.
2. Спеціальна машина або знаряддя для викорчовування пнів, коренів, каміння.
корчувач
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Древослів
Словник Української Мови