1. Стосовний до коромисла, призначений для нього.
2. Який має форму, схожу на коромисло; вигнутий, дугоподібний.
-
коромисло
1. Дерев’яний або металевий пристрій у вигляді довгої планки або вигнутої палиці для носіння на плечі двох відер або інших вантажів, зважених з обох кінців.
2. Рухома частина у вигляді важіля в деяких механізмах (наприклад, у вагах, насосах, парових машинах).
3. У сільському господарстві — довга жердина, що з’єднує передню вісь воза з кінською упряжжю; дишло.
4. У розмовній мові — про дуже худорляву, високу людину (переносне значення).
-
королівщина
1. Земельне володіння, маєток або село, що належали королю або короні в Речі Посполитій та інших монархіях.
2. В історії України (зокрема, Гетьманщини) — державні (скарбові) маєтності, які король передавав у тимчасове володіння (держання) шляхті чи козацькій старшині за службу.
3. Переносно: самовладдя, свавілля, деспотичний режим, характерний для монархічної влади (зазвичай із негативним відтінком).
-
королівський
1. Який належить королю, властивий королю, стосується короля або королівської родини.
2. Який має титул короля, є королем.
3. Який відповідає високому статусу короля; пишний, розкішний, величний.
4. Який перебуває на службі у короля, належить до його оточення або охорони.
5. Який знаходиться під верховною владою короля, є монархією (про державу).
6. У складі власних назв: який носить ім’я короля, названий на честь короля або заснований за короля.
-
королівство
1. Держава, якою керує король або королева як глава держави, зазвичай з монархічною формою правління.
2. Період правління певного короля або королеви в історії якоїсь країни.
3. У переносному значенні — сфера, галузь, де хтось або щось панує, має беззаперечний авторитет або перевагу.
4. У біологічній систематиці — вища таксономічна категорія (царство), наприклад, тваринне королівство або рослинне королівство.
-
королівна
Дочка короля; принцеса за походженням (не через шлюб).
Назва однієї з народних ігор.
Назва сорту груші або яблуні.
-
королів
1. Родовий відмінок множини від слова “король” — означає належність кільком монархам або особам, які носять титул короля.
2. Форма множини знахідного відмінка від слова “король” — вказує на об’єкт дії, коли йдеться про кількох монархів.
3. Частина власної назви населених пунктів, зокрема міста Королів у Московській області Росії (рос. Королёв).
-
королюватися
1. (у карткових іграх) оголошувати свої карти козирями, перетворюючи їх на найстарші за рангом, що дає право на взятку.
2. (переносно) поводитися владно, гордовито, намагатися панувати над кимось; вередувати, капризничати.
-
королювати
1. Бути королем, правити як монарх; перебувати на королівському престолі.
2. Перен. Панувати, домінувати, переважати над усім іншим; бути найкращим, найвидатнішим у певній галузі або серед оточення.
3. У карткових іграх (наприклад, у “короля”) — мати короля або іншу старшу карту, що дає перевагу; грати королем.
-
королювання
1. Дія за значенням дієслова “королювати”; перебування на посаді короля, правління як король.
2. У карткових іграх (наприклад, у “короля”) — ситуація, коли один з граючих стає “королем” або отримує старшу карту (короля); період, коли гравець має статус “короля” у грі.
3. Перенісне значення: домінування, панування, переважання когось або чогось у певній сфері.