Словник Української Мови
Буква
1. Який належить королю, властивий королю, стосується короля або королівської родини.
2. Який має титул короля, є королем.
3. Який відповідає високому статусу короля; пишний, розкішний, величний.
4. Який перебуває на службі у короля, належить до його оточення або охорони.
5. Який знаходиться під верховною владою короля, є монархією (про державу).
6. У складі власних назв: який носить ім’я короля, названий на честь короля або заснований за короля.
Приклад 1:
Батько поїхав провідати дочку, повіз королівський букет — десь сотня троянд і гвоздик… Разом з дочкою переживає нелегкий період звикання до нових умов. Рветься до Києва, водночас не хоче заважати адаптації, аналізує, чому дочка не має близьких друзів.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Приклад 2:
В іншій своїй роботі С. Голубєв наводить наступний аргумент – королівський декрет, датований 1 бе- a 290b Жиленко І. В. 975 Ісаєвич Я. Д. Нове джерело про історичну топографію та архітектурні па- м’ятки Стародавнього Києва // Київська Русь: культура, традиції.
— Жиленко Ірина, “Євангеліє від ластівки”
Приклад 3:
V Вишневецький щодня навідувався в королівський дворець, щоб вибрати добрий час, доступитись до короля та запросити його в старости. Але королеві не було часу: щодня йшли коронаційні бенкети, щодня короля одвідували чужоземські посланці.
— Нечуй-Левицький Іван, “Кайдашева сім′я”