Словник Української Мови
Буква
1. Держава, якою керує король або королева як глава держави, зазвичай з монархічною формою правління.
2. Період правління певного короля або королеви в історії якоїсь країни.
3. У переносному значенні — сфера, галузь, де хтось або щось панує, має беззаперечний авторитет або перевагу.
4. У біологічній систематиці — вища таксономічна категорія (царство), наприклад, тваринне королівство або рослинне королівство.
Приклад 1:
Торн, ані на мить не знітившись, не сфруструвавшись від такої пікантерії, розглядав моє королівство — аж надто зацікавлено та пильно, чого я спершу не зауважила, приходячи до тями після його химерної ескапади. Малими неспішними кроками він вимірював кухню, пильно приглядаючись до дзбанів, слоїків, мисок та мішків, нахилявся до самої підлоги, інспектуючи долівку під лавами і столом; вистукував кахлі п’єца і стіни, висував шухлядки, відчиняв дверцята буфета, навіть піднявпорцелянову накривку цукернички — але з кожною хвилиною вигляд його робився дедалі піснішим.
— Андрухович Софія, “Фелікс Австрія”