1. (мед.) Запальне ураження артерій, що живлять серцеву м’язову тканину (коронарних артерій), що призводить до порушення кровопостачання серця; коронарний артеріїт.

2. (анат., мед.) Рідкісне запальне захворювання, що характеризується ураженням коронарних артерій і може бути проявом системних васкулітів або автоімунних процесів.

1. (медич.) Неофіційна, публіцистична назва для смертельного ускладнення, спричиненого коронавірусною хворобою (COVID-19), що використовується переважно в медіа та соціальних мережах.

2. (публіц.) У переносному значенні — стан глибокої тривоги, стресу або психологічного виснаження, пов’язаний з пандемією COVID-19 та її наслідками (карантином, соціальною ізоляцією, постійною невизначеністю).

1. Родина вірусів (Coronaviridae), що містять однониткову РНК і мають на поверхні характерні шипоподібні виступи, які нагадують сонячну корону під електронним мікроскопом.

2. Розмовна назва вірусів роду Betacoronavirus, зокрема SARS-CoV-2, що спричинив пандемію COVID-19 у 2020 році.

1. Рід вірусів родини Coronaviridae, що мають ліпідну оболонку та характерні шипи на поверхні, які нагадують сонячну корону, і здатні спричиняти захворювання у ссавців та птахів.

2. Розмовна назва вірусу SARS-CoV-2, що спричинив глобальну пандемію COVID-19, почавшись у 2019 році.

3. Саме захворювання, викликане вірусом SARS-CoV-2 (COVID-19), наприклад: “Він перехворів на коронавірус”.

1. Головний убір, часто виготовлений із дорогоцінних металів та прикрашений коштовним камінням, який є символом монаршої влади; вінцеподібна регалія правителів.

2. Перен. символ верховної влади, монархії; сама влада монарха.

3. Вінець, вінок або щось, що має подібну до них форму (наприклад, корона дерева — верхня частина з гілками та листям).

4. Геральдична емблема у вигляді корони, що вказує на статус або титул.

5. Назва деяких орденів (наприклад, орден Корони).

6. Старовинна золота монета різних країн, що мала зображення корони.

7. У техніці — верхня частина чого-небудь, наприклад, корона зубна — видима частина зуба, вкрита емаллю, або корона поршня.

8. У астрономії — зовнішня частина сонячної атмосфери, що видима під час повного сонячного затемнення.

1. (в історії) грошова одиниця низки європейських країн, зокрема Австро-Угорщини, Чехословаччини, Данії, Норвегії, Швеції, Естонії тощо.

2. (в нумізматиці) назва різних золотих та срібних монет, що карбувалися в Англії, Франції та інших державах.

3. (переносно) символ королівської влади, монархії; вінцеподібний головний убір монарха як знак верховної влади.

1. Дерев’яний або металевий пристрій у вигляді довгої планки або вигнутої палиці для носіння на плечі двох відер або інших вантажів, зважених з обох кінців.

2. Рухома частина у вигляді важіля в деяких механізмах (наприклад, у вагах, насосах, парових машинах).

3. У сільському господарстві — довга жердина, що з’єднує передню вісь воза з кінською упряжжю; дишло.

4. У розмовній мові — про дуже худорляву, високу людину (переносне значення).

1. Земельне володіння, маєток або село, що належали королю або короні в Речі Посполитій та інших монархіях.

2. В історії України (зокрема, Гетьманщини) — державні (скарбові) маєтності, які король передавав у тимчасове володіння (держання) шляхті чи козацькій старшині за службу.

3. Переносно: самовладдя, свавілля, деспотичний режим, характерний для монархічної влади (зазвичай із негативним відтінком).