1. Стосовний до копіїстів, що стосується копіїстів (переписувачів рукописів, документів тощо).
2. Характерний для копіїста, такий, як у копіїста; пов’язаний з механічним, некритичним відтворенням чи наслідуванням чогось.
-
копіїстка
1. Жінка, яка професійно займається переписуванням текстів, документів або творів мистецтва (наприклад, картин) вручну для створення їх точної відповідності оригіналу.
2. (Іст.) У давні часи — жінка-переписувач, яка вручну копіювала книги, літописи або інші рукописи до винаходу книгодрукування.
-
копіїст
1. Особа, яка професійно займається переписуванням текстів, документів або творів мистецтва (наприклад, картин) для створення точної копії.
2. (Іст.) Посадовець у канцеляріях, установ або судах (наприклад, у Російській імперії), основним обов’язком якого було переписування паперів та документів; переписувач.
3. (Перен., заст.) Людина, яка сліпо наслідує когось, не виявляє творчої самостійності; наслідувач, епігон.
-
копіїзм
1. Художній напрям, що виник у Китаї на початку XX століття, який ґрунтується на копіюванні творів західного мистецтва з метою їхнього вивчення та освоєння.
2. У мистецтвознавстві — практика або метод сліпого наслідування, копіювання зразків минулого чи чужого мистецтва без творчого переосмислення, що розглядається як негативне явище, яке гальмує розвиток власного художнього стилю.
-
копієчка
1. Зменшувально-пестлива форма від слова “копійка” — дрібна монета, що становить одну соту частину гривні.
2. (переносно) Дуже мала, незначна сума грошей; символ мізерності, дешевизни.
3. (ірон.) Про щось дуже маленьке за розміром або значенням.
-
копіє
1. (іст.) Старовинна зброя у вигляді довгого списа з металевим наконечником, якою користувалися вершники; кавалерійський спис.
2. (спорт.) Спеціальний спис для змагань з метання на дальність і точність, що має характерну форму наконечника та важеля.
3. (перен., заст.) Про щось гострокінцеве, схоже на таку зброю (наприклад, про верхівку дзвіниці, шпиль).
-
копія
1. Точне відтворення, повторення чого-небудь; дублікат.
2. Документ, рукопис, твір мистецтва тощо, що точно відтворює оригінал.
3. В електронних обчислювальних системах: файл або набір даних, що є точним відображенням іншого файлу чи даних.
4. У розмовній мові: людина, що дуже схожа на іншу зовнішністю, манерами поведінки.
-
копіювач
1. Пристрій або технічний засіб для створення копій документів, зображень або інших об’єктів; копіювальний апарат.
2. Програмне забезпечення або інструмент для дублювання цифрових даних, файлів або розділів інформаційних носіїв.
3. Заст. Той, хто професійно займається переписуванням, копіюванням рукописів або документів; переписувач.
-
копіюватися
1. (у комп’ютерній термінології) Створювати свою точну копію, розмножуватися; про програми, файли, дані тощо.
2. (переносно) Повторювати, відтворювати чиїсь дії, манеру поведінки, ідеї без критичного осмислення; наслідувати.
-
копіювати
1. Створювати точну або дуже близьку до оригіналу відтворення (копію) чого-небудь — документа, твору мистецтва, файлу тощо.
2. У техніці та інформатиці: відтворювати, дублювати інформацію, дані або об’єкт з одного місця чи носія на інший.
3. Перен. Наслідувати когось або щось, повністю або частково повторювати чиїсь дії, манеру поведінки, ідеї.