1. Зменшувально-пестлива форма від слова “копійка” — дрібна монета, що становить одну соту частину гривні.
2. (переносно) Дуже мала, незначна сума грошей; символ мізерності, дешевизни.
3. (ірон.) Про щось дуже маленьке за розміром або значенням.
копієчка
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
І, де впаде, там і спить, запльована та забльована: Прокинеться ж уночі — Ззаду голе, пузо мокре, Ще й копієчка в руці. І від повноти такого самопочуття перекинеться на другий бік і спить до білого пелеха!
— Осьмачка Тодось, “Старший боярин”
Частина мови: іменник (однина) |