1. Нащадок європейських колонізаторів (переважно іспанських, португальських або французьких), народжений у Латинській Америці, а також на островах Карибського басейну або в інших колоніях.

2. Представник місцевого населення змішаного (європейсько-африканського, європейсько-індіанського тощо) походження в колишніх колоніях Латинської Америки та Карибського регіону.

3. Мова, що виникла внаслідок контактів різних мов (зазвичай на основі європейської) і стала рідною для певної спільноти (наприклад, гаїтянський креольський на основі французької).

4. У лінгвістиці — стабільна природна мова, що сформувалася на основі піджину (спрощеного міжнародного засобу спілкування) і стала рідною для нового покоління.

Креозот — рідка масляниста суміш, що отримується з деревної або кам’яновугільної смоли, має різкий запах, антисептичні властивості та використовується для просочування деревини, захисту її від гниття та комах.

Креозот — лікарський препарат на основі фенолів, що застосовувався (зараз рідко) як антисептик і дезінфікуючий засіб.

1. Органічна сполука, що є метилфенолом (CH₃C₆H₄OH), безбарвна або жовтувата рідина з різким запахом, отримувана з кам’яновугільної смоли або синтетичним шляхом; використовується як антисептик, дезінфікуючий засіб та сировина в хімічній промисловості.

2. Загальна назва ряду токсичних фенольних сполук, що входять до складу креозоту та деяких антисептиків для деревини.

Креодонти — вимерлий ряд ссавців ряду хижих (Carnivora), що існував у палеоцені — міоцені, представники якого мали примітивну будову зубної системи та були одними з основних наземних хижаків свого часу.

1. Представник вимерлої групи хижих ссавців (підряду Creodonta), що існували з палеоцену до пліоцену та були панівними наземними хижаками до появи сучасних хижих (Carnivora).

1. (діал.) Щільна, потовщена частина дерева біля кореня або на стовбурі, що утворилася внаслідок обростання сучка або пошкодження; кап.

2. (перен., розм.) Про щось дуже тверде, міцне або про людину з твердим, непохитним характером.

1. Дія за значенням дієслова “кренувати”; нахил, нахиляння судна або літака на бік під час руху або стоянки.

2. Переносно — різке відхилення, зміна курсу, напрямку діяльності чи політики в певному бік.