Словник Української Мови
Буква
1. (в історії) грошова одиниця низки європейських країн, зокрема Австро-Угорщини, Чехословаччини, Данії, Норвегії, Швеції, Естонії тощо.
2. (в нумізматиці) назва різних золотих та срібних монет, що карбувалися в Англії, Франції та інших державах.
3. (переносно) символ королівської влади, монархії; вінцеподібний головний убір монарха як знак верховної влади.
Приклад 1:
Пацюк — також: кабан («мадьяри зарабували два пацюки, що варті триста корон»). Пенсія — також: жалування, щомісячна тверда платня, оклад («учителі з високими пенсіями»).
— Зеров Микола, “Камена”
Приклад 2:
Емеритальний фонд мав тоді суму 10.000 корон.176 / Ðîçä³ë 1. Íàðèñè Передовсім постановлено, щоб із цієї суми заплатити премію за перші три місяці, бо наших членів прийнято щойно у квітні до емеритури з важністю від 1. січня 1909. p., і їм було б заважко за- платити нараз за 4 місяці.
— Невідомий автор, “021 Charnetskii Stepan Istoriia Ukrayinskogo Teatru V Galichini Tech”