1. Власниця або орендарка корчми, жінка, яка тримає корчму.
2. Застаріле: жінка, яка нелегально виготовляла або продавала горілчані напої, самогонщиця.
-
корчемник
1. Власник корчми або шинку, той, хто тримає корчму, продає в ній спиртні напої та закуски.
2. Той, хто нелегально виготовляв або продавав горілку, самогон та інші спиртні напої, уникаючи державної монополії та податків (заст. іст.).
-
корчемний
1. Стосовний до корчми, властивий їй; призначений для корчми.
2. Стосовний до нелегального виробництва або продажу спиртних напоїв, самогоноваріння.
-
корчастий
1. Покритий корчами, густими кущами, чагарником; такий, що має багато корчів.
2. Який має вигляд корча, грубих сучків; сучкуватий, вузлуватий (про дерева, рослини, частини тіла тощо).
3. Переносно: про людину — кремезний, міцної статури; незграбний, неповороткий.
-
корчака
1. Корчака — вид рослини з родини айстрових (Asteraceae), наукова назва Inula helenium, відома також як оман високий; багаторічна трав’яниста рослина з жовтими квітами, яка використовується в народній медицині.
2. Корчака — народна назва інших видів рослин роду оман (Inula), що ростуть на вологій місцевості.
-
корчага
1. Великий глиняний посуд з широким тулубом і вузькою шийкою, призначений для зберігання рідин (води, вина, олії тощо), а також сипких продуктів.
2. Застаріла одиниця вимірювання рідини, що використовувалася в Україні до введення метричної системи і становила приблизно 12 літрів (об’єм такої посудини).
-
корч
1. (заст.) Те саме, що корча — вивернуте з землі дерево з корінням, пеньок, колода або сучок, що перешкоджає руху по воді або суші.
2. (перен., рідк.) Те, що гальмує, ускладнює розвиток чогось; перешкода, завада.
3. (діал.) Гострий біль, судорога, корчі (зазвичай у множині).
-
корх
1. (діал.) Невеликий, зазвичай неглибокий, природний або штучний водоймий, калюжа; вибоїна, заповнена водою.
2. (діал.) Застійна, заболочена ділянка на полі або в лісі; мочар.
3. (власна назва) Скорочене, розмовне позначення Королівського замку у Варшаві (пол. Zamek Królewski w Warszawie).
-
корфбол
1. Спортивна командова гра з м’ячем, у якій беруть участь одночасно чоловіки та жінки, а метою є закинути м’яч у високо розташований кошик (корф) суперника, дотримуючись правил, що обмежують фізичний контакт та переміщення з м’ячем.
2. Офіційний м’яч, що використовується для гри в корфбол.
-
корух
1. (діал.) Рух, рухання, коливання; процес переміщення або зміни положення.
2. (діал.) Тремтіння, дрижання, вібрація; стан неперервного дрожання.
3. (діал.) Метушня, клопіт, турбота; активна діяльність, часто з елементом безладдя.