• котя

    1. Зменшувально-пестлива форма від іменника «кіт» або «кішка», що вживається для позначення домашньої тварини родини котячих, зокрема кошеняти або дорослого кота.

    2. (перен., розм.) Ласкаве звертання до людини (часто дитини або жінки).

    3. (діал.) М’який вовняний або пухнастий виріб для зігрівання (наприклад, вовняна хустка, шарф).

  • котючий

    1. (діал.) Належний коту, властивий коту; котячий.

    2. (перен., розм.) Про хитрого, віроломного або лукавого людину.

  • котюга

    1. Великий, міцний кіт, зазвичай з густою шерстю; часто вживається як зменшувально-пестливе позначення кота.

    2. (діал., західні регіони) Великий, сильний пес, часто сторожовий або хатній улюбленець.

    3. (переносне значення, розм.) Про людину (переважно чоловіка) міцної статури, кремезної будови тіла.

  • котушниця

    Котушниця — жіноча форма від слова “котушник”, яка може означати жінку, що займається виготовленням або торгівлею котушками (дерев’яними катушками для ниток).

    Котушниця — рідкісне прізвисько або прізвище, утворене від зазначеного роду діяльності.

    Котушниця — розмовна назва жінки, яка постійно відвідує вечорниці, гуляння, заходи розважального характеру (“ходить по котушках”).

  • котушник

    1. Робітник, який займається намотуванням котушок у текстильному виробництві.

    2. Робітник, що обслуговує котушки (намотувальні пристрої) у металургійній промисловості.

    3. Розмовна назва для працівника, який працює з котушками дроту, кабелю, стрічки тощо на будь-якому іншому виробництві.

  • котушкотримач

    Пристрій або деталь, призначені для фіксації, утримання та/або розміщення котушки (наприклад, з ниткою, дротом, стрічкою) у робочому положенні в різних механізмах, технічних пристроях або ручних інструментах.

    Спеціальний кронштейн, патрон або вузол у конструкції техніки (швейної машини, вудочки, розмотувального обладнання), де безпосередньо встановлюється та закріплюється котушка з матеріалом.

  • котушково-човниковий

    1. Який стосується котушково-човникового механізму, де нитка з котушки (човника) подається для утворення строчки в швейних, в’язальних або вишивальних машинах.

    2. Який має відношення до конструкції або принципу дії, заснованого на використанні човника з вбудованою котушкою ниток, характерного для старих моделей швейних машин.

  • котушковий

    1. Який стосується котушки, призначений для неї або має її форму.

    2. У техніці: такий, що працює за допомогою котушки (електромагнітної, індукційної тощо), наприклад, про котушкове реле.

    3. У текстильній промисловості: такий, що стосується намотування пряжі на котушки або роботи на котушкових машинах.

  • котушка

    1. Невеликий циліндричний предмет для намотування ниток, дроту, стрічки, плівки тощо.

    2. Технічний пристрій у вигляді циліндра для намотування кабелю, шланга або подібних гнучких матеріалів з метою зберігання, транспортування або подачі.

    3. Елемент електричної котушки, її каркас, на який намотується провід.

    4. Розмовна назва котушки індуктивності — пасивного компонента в електротехніці та радіотехніці.

    5. У розмовній мові — невелика рулонна упаковка чогось (наприклад, котушка серветок).

  • котусь

    1. Зменшувально-пестливе прізвисько або ім’я домашнього кота, вживається як власна назва тварини.

    2. (перен., розм.) Ласкаве, зменшувальне звертання до дитини або близької людини.