котючий
[kotjut͡ʃɪj] Прикметник
Буква:К
Значення
- (Зоологія) –
(діал.) Належний коту, властивий коту; котячий.
- (Лінгвістика) –
(перен., розм.) Про хитрого, віроломного або лукавого людину.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. котючий, р. котючого, д. котючому, з. котючого, о. котючим, м. котючім