корч

[kort͡ʃ] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Геологія) –

    (заст.) Те саме, що корча — вивернуте з землі дерево з корінням, пеньок, колода або сучок, що перешкоджає руху по воді або суші.

  2. (Лінгвістика) –

    (перен., рідк.) Те, що гальмує, ускладнює розвиток чогось; перешкода, завада.

  3. (Медицина) –

    (діал.) Гострий біль, судорога, корчі (зазвичай у множині).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. корч, р. корча, д. корчеві, з. корч, о. корчем, м. корчеві, к. корчу

Походження слова (Етимологія)

Слово ‘корч’ походить від праслов’янського *kъrčь, що означало ‘лівий (про руку), слабкий, скривлений; стиснутий’. Це, у свою чергу, пов’язане з індоєвропейським коренем *(s)ker-(s)- ‘худий, хирявий’, від якого також походять такі слова, як ‘корчити’ (згинати, судомити), ‘кривий’ та інші. Таким чином, первісне значення ‘корч’ — це щось скривлене, стиснуте, можливо, пов’язане з лівою рукою або судомами.
Споріднені слова:кривий, корчити, судома

Більше записів