Значення
- (Техніка) –
Великий глиняний посуд з широким тулубом і вузькою шийкою, призначений для зберігання рідин (води, вина, олії тощо), а також сипких продуктів.
- (Історія) –
Застаріла одиниця вимірювання рідини, що використовувалася в Україні до введення метричної системи і становила приблизно 12 літрів (об’єм такої посудини).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. корчага, р. корчаги, д. корчазі, з. корчагу, о. корчагою, м. корчазі, к. корчаго
Походження слова (Етимологія)
Українське слово «корчага» позначає глиняну посудину з вузькою шийкою. Воно походить від праслов’янського *kъrčaga, яке, ймовірно, утворене за допомогою суфікса -ag- від основи *kъrkъ, що означає «шия». Таким чином, назва вказує на характерну особливість посудини — вузьку шийку. Споріднені слова існують в інших слов’янських мовах: російське «корчага» (велика глиняна посудина), білоруське «карчага» (солом’яна посудина для зерна), словацьке «krčah» (глечик, кухоль), болгарське «корчаг» (глечик), сербохорватське «крчаг» (глечик, ківш), а також у давньоруській та старослов’янській мовах. Існують менш вірогідні версії походження, наприклад, від праслов’янського *kъrkъ (карк) або від грецького слова, що означає «стрижу», але вони не є загальноприйнятими.