корх

1. (діал.) Невеликий, зазвичай неглибокий, природний або штучний водоймий, калюжа; вибоїна, заповнена водою.

2. (діал.) Застійна, заболочена ділянка на полі або в лісі; мочар.

3. (власна назва) Скорочене, розмовне позначення Королівського замку у Варшаві (пол. Zamek Królewski w Warszawie).

Приклади вживання

Приклад 1:
Ку­пив­ши грунт, по­чув се­бе Грицько за­раз іншим, не­мов на ар­шин виріс, на корх по­тов­щав. І лю­ди за­го­во­ри­ли у селі: “От па­ру­бок!
— Білик Іван та Мирний Панас, “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”

Частина мови: іменник (однина) |