корчемник

[kort͡ʃɛmnɪk] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Історія) –

    Власник корчми або шинку, той, хто тримає корчму, продає в ній спиртні напої та закуски.

  2. (Історія) –

    Той, хто нелегально виготовляв або продавав горілку, самогон та інші спиртні напої, уникаючи державної монополії та податків (заст. іст.).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. корчемник, р. корчемника, д. корчемникові, з. корчемника, о. корчемником, м. корчемникові, к. корчемнику

Більше записів