корчастий
[kort͡ʃɑstɪj] Прикметник
Буква:К
Значення
- (Ботаніка) –
Покритий корчами, густими кущами, чагарником; такий, що має багато корчів.
- (Ботаніка) –
Який має вигляд корча, грубих сучків; сучкуватий, вузлуватий (про дерева, рослини, частини тіла тощо).
- (Лінгвістика) –
Переносно: про людину — кремезний, міцної статури; незграбний, неповороткий.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. корчастий, р. корчастого, д. корчастому, з. корчастого, о. корчастим, м. корчастім