королювати

1. Бути королем, правити як монарх; перебувати на королівському престолі.

2. Перен. Панувати, домінувати, переважати над усім іншим; бути найкращим, найвидатнішим у певній галузі або серед оточення.

3. У карткових іграх (наприклад, у “короля”) — мати короля або іншу старшу карту, що дає перевагу; грати королем.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: дієслово () |