1. (про кіньку) Такий, що має особливу масть з косими переставними плямами різних кольорів, здебільшого білими та темними.
2. (переносно, розм.) Розмаїтий, строкатий, пістрявий; такий, що складається з різнорідних, несумісних елементів.
Словник Української Мови
1. (про кіньку) Такий, що має особливу масть з косими переставними плямами різних кольорів, здебільшого білими та темними.
2. (переносно, розм.) Розмаїтий, строкатий, пістрявий; такий, що складається з різнорідних, несумісних елементів.
1. У математиці, зокрема в лінійній алгебрі та геометрії — властивість двох векторів, скалярний добуток яких дорівнює нулю відносно заданої симетричної білінійної форми (симетричної матриці), що не є додатно визначеною (наприклад, у псевдоевклідовому просторі).
2. Узагальнення поняття ортогональності для просторів з індефінітною метрикою, де квадрат довжини вектора може бути від’ємним або нульовим; перпендикулярність відносно індефінітного скалярного добутку.
1. (у математиці, геометрії) Пов’язаний з косоортогональним перетворенням; такий, що зберігає кососиметричну (антисиметричну) білінійну форму, тобто для якого виконується умова AᵀΩA = Ω, де Ω — кососиметрична невироджена матриця.
2. (у лінійній алгебрі) Стосовний до косоортогональної групи — групи матриць, що зберігають задану кососиметричну форму.
1. Антропологічна ознака, характерна для представників монголоїдної раси, що полягає в особливому розрізі очей, коли очна щілина є вузькою та розташована під помітним кутом, а верхня повіка часто має епікантус (монгольську складку).
2. Медичний термін (страбізм), що означає патологічне відхилення зорової осі одного або обох очей від точки фіксації, що призводить до порушення бінокулярного зору; косоокість, косиння.
1. Який має розріз очей з піднятими зовнішніми кутами та опущеними внутрішніми, що надає особі характерний східний вигляд.
2. Який стосується народів або людей, що мають таку будову очей, характерну для монголоїдної раси.
1. Власна назва українського видавництва, заснованого у 2017 році, яке спеціалізується на виданні сучасної української та перекладній художній літературі, а також нон-фікшн.
2. Власна назва мережі книгарень однойменного видавництва, де представлено його продукцію та інші книжкові новинки.
1. (Про рослини) Такий, що росте під гострим кутом до землі, майже горизонтально, зігнутий біля основи.
2. (У геології) Про шари гірських порід: розташований не горизонтально, а похило, під певним кутом до горизонту.
1. Геометрична фігура (багатокутник), у якої хоча б один внутрішній кут є тупим (більшим за 90°).
2. Рідкісне, застаріле позначення для паралелограма, у якого всі кути не прямі (тобто ромба або ромбоїда).
1. (геометрія) Такий, що має один або кілька кутів, більших за 90 градусів (про трикутник або іншу фігуру).
2. (переносне значення, рідко) Такий, що відхиляється від прямого, правильного напрямку; непрямий, скошений.
Властивість алгебраїчних операцій (наприклад, множення в алгебрі Грассмана або в деяких алгебрах Лі), при якій зміна порядку аргументів призводить до зміни знаку результату, тобто a ∘ b = −(b ∘ a).