косоортогональність

[kosoortoɦonɑlʲnistʲ] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Математика) –

    У математиці, зокрема в лінійній алгебрі та геометрії — властивість двох векторів, скалярний добуток яких дорівнює нулю відносно заданої симетричної білінійної форми (симетричної матриці), що не є додатно визначеною (наприклад, у псевдоевклідовому просторі).

  2. (Математика) –

    Узагальнення поняття ортогональності для просторів з індефінітною метрикою, де квадрат довжини вектора може бути від’ємним або нульовим; перпендикулярність відносно індефінітного скалярного добутку.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. косоортогональність, р. косоортогональності, д. косоортогональності, з. косоортогональність, о. косоортогональністю, м. косоортогональності, к. косоортогональносте

Більше записів