косоортогональний

[kosoortoɦonɑlʲnɪj] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Математика) –

    (у математиці, геометрії) Пов’язаний з косоортогональним перетворенням; такий, що зберігає кососиметричну (антисиметричну) білінійну форму, тобто для якого виконується умова AᵀΩA = Ω, де Ω — кососиметрична невироджена матриця.

  2. (Математика) –

    (у лінійній алгебрі) Стосовний до косоортогональної групи — групи матриць, що зберігають задану кососиметричну форму.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. косоортогональний, р. косоортогонального, д. косоортогональному, з. косоортогонального, о. косоортогональним, м. косоортогональнім, к. косоортогональний

Більше записів