1. (у математиці, геометрії) Пов’язаний з косоортогональним перетворенням; такий, що зберігає кососиметричну (антисиметричну) білінійну форму, тобто для якого виконується умова AᵀΩA = Ω, де Ω — кососиметрична невироджена матриця.
2. (у лінійній алгебрі) Стосовний до косоортогональної групи — групи матриць, що зберігають задану кососиметричну форму.