1. Антропологічна ознака, характерна для представників монголоїдної раси, що полягає в особливому розрізі очей, коли очна щілина є вузькою та розташована під помітним кутом, а верхня повіка часто має епікантус (монгольську складку).
2. Медичний термін (страбізм), що означає патологічне відхилення зорової осі одного або обох очей від точки фіксації, що призводить до порушення бінокулярного зору; косоокість, косиння.