Значення
- (Антропологія) –
Антропологічна ознака, характерна для представників монголоїдної раси, що полягає в особливому розрізі очей, коли очна щілина є вузькою та розташована під помітним кутом, а верхня повіка часто має епікантус (монгольську складку).
- (Медицина) –
Медичний термін (страбізм), що означає патологічне відхилення зорової осі одного або обох очей від точки фіксації, що призводить до порушення бінокулярного зору; косоокість, косиння.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. косоокість, р. косоокості, д. косоокості, з. косоокість, о. косоокістю, м. косоокості, к. косоокосте