1. Похила балка або брус, що спирається на кінці та служить опорою для сходових щаблів, утворюючи основу сходового маршу.

2. У архітектурі — конструктивний елемент у вигляді похилої балки, що підтримує знизу частину споруди (наприклад, краї сходового майданчика).

Спеціальний вид симетрування (симетрії), при якому операція симетрії поєднується з паралельним переносом уздовж осі симетрії; характерний для кристалічних структур, бордюрів та орнаментів.

Властивість матриці (або більш загально — тензора) бути кососиметричною, тобто такою, що дорівнює своєй транспонованій матриці, взятій з протилежним знаком (Aᵀ = –A).

1. Математичний термін, що позначає властивість об’єкта (наприклад, матриці, тензора, білінійної форми) бути кососиметричним, тобто змінювати знак на протилежний при перестановці двох аргументів або індексів.

2. У фізиці та геометрії — характеристика величини або перетворення, що проявляє властивість антисиметрії щодо симетрії координатних осей або інших параметрів.

Косорукість — медичний термін, вроджена або набута деформація кисті, при якій вона відхилена в ліктьову сторону, а пальці зігнуті; клінодактилія.

Косорукість — переносно: невмілість, незграбність у роботі або в якійсь справі; нездатність до майстерності.

1. Властивість артилерійської системи (гармати, міномета тощо) вести вогонь не по лінії прицілювання, а під значним кутом до неї, що дозволяє вражати цілі, розташовані за перешкодами або на зворотних схилах.

2. У переносному значенні — непрямий, опосередкований вплив на когось або щось; дія, спрямована до мети неявним, обхідним шляхом.