косорукий

[kosorukɪj] Прикметник

Буква:К

Значення

  1. (Медицина) –

    Який має ваду, дефект у будові рук, зокрема зігнуті, викривлені кисті або передпліччя, що обмежує їх функціональність.

  2. (Лінгвістика) –

    Переносно: незграбний, невмілий у роботі, що все робить погано, неуспішно.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. косорукий, р. косорукого, д. косорукому, з. косорукого, о. косоруким, м. косорукім

Більше записів