1. Властивість артилерійської системи (гармати, міномета тощо) вести вогонь не по лінії прицілювання, а під значним кутом до неї, що дозволяє вражати цілі, розташовані за перешкодами або на зворотних схилах.
2. У переносному значенні — непрямий, опосередкований вплив на когось або щось; дія, спрямована до мети неявним, обхідним шляхом.