Значення
- (Техніка) –
Властивість артилерійської системи (гармати, міномета тощо) вести вогонь не по лінії прицілювання, а під значним кутом до неї, що дозволяє вражати цілі, розташовані за перешкодами або на зворотних схилах.
- (Психологія) –
У переносному значенні — непрямий, опосередкований вплив на когось або щось; дія, спрямована до мети неявним, обхідним шляхом.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. косоприцільність, р. косоприцільності, д. косоприцільності, з. косоприцільність, о. косоприцільністю, м. косоприцільності, к. косоприцільносте