Древослів

Словник Української Мови

пооблуплюваний

[pooblupljuʋɑnɪj] Прикметник

Буква:П

Значення

  1. Якість або стан того, що може бути поступово або повністю позбавлене зовнішнього шару, оболонки, луски або покриття шляхом облуплювання.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. пооблуплюваний, р. пооблуплюваного, д. пооблуплюваному, з. пооблуплюваного, о. пооблуплюваним, м. пооблуплюванім

Більше записів