поступово

1. Повільно, поступно, без різких змін або стрибків; крок за кроком, з невеликою швидкістю.

2. У певній послідовності, по черзі, один за одним.

Приклади вживання

Приклад 1:
Післявоєнний Чернігів поступово відновлювався. Великою радістю була відбудова з руїн кінотеатру на центральному майдані — головного культурного осередку міста.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Приклад 2:
Так, Сковорода виправляє в іменниках жіночого роду в місцевому відмінку однини и на t (наприклад, замість по земли пише по землі, в пустыни— в пустині, на яблони — на яблоні), замінює закінчення іменників у множині з и на ы (вітри на вѣтрьі), ближчу до живої мови фор· му синов на церковнослов’янську сыны (родовий відмінок множини) і т. п. У радянському мовознавстві встановилася думка, що твори Сковороди написані староукраїнською книжною мовою другої половини XVIII ст., коли остання поступово вже виходила з ужитку. Його мова багато в чому відмінна від староукраїнської літературної мови часу її розквіту, але зберігає її головну прикмету, яка полягає в поєднанні традиційної старослов’янської стихії з живою народною мовою.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Приклад 3:
Тому в Гізі поступово виріс велетенський кам’яний цвинтар, справжнє «місто мертвих». Лише впродовж 174 років царювання III та IV династій будівельники єгипетських пірамід заготовили в каменоломнях, доправили в район будівництва, ідеально припасували одна до одної та склали на запаморочливу висоту мільйони кам’яних плит.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”

Частина мови: прислівник () |