1. З невеликою швидкістю, без поспіху, протягом тривалого часу (про рух, дію, процес).
2. З недостатньою інтенсивністю або низькими темпами (про розвиток, перебіг явища).
3. З затримкою, із запізненням (про реакцію, сприйняття).
Словник Української Мови
Буква
1. З невеликою швидкістю, без поспіху, протягом тривалого часу (про рух, дію, процес).
2. З недостатньою інтенсивністю або низькими темпами (про розвиток, перебіг явища).
3. З затримкою, із запізненням (про реакцію, сприйняття).
Приклад 1:
І от точно в призначену годину зметнувся вгору імпровізований прапор, закалатали й забемкали шумові та ударні — з-за острова, що навпроти, повільно випливає човен, прикрашений зеленим. На ньому дві русалки, також усі в зеленому, як і належить русалкам, а на носі човна високий, худий, але міцної статури чоловік.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Приклад 2:
Наш мотоскафо просувався повільно, ніби навпомацки — непроглядний туман обсів береги, лиш де-не-де залишаючи просвіток для бані, лоджії, вежі. Зда валося, Хтось дотепер сипав згори нескінченні поклади борошна і вапна, хоч навмисне для цього призначений ритуальний Giovedì Grasso1 відійшов ще півтора тижні тому.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
Приклад 3:
Потім Вона лежала на животі, а я повільно, дуже повільно обціловував ЇЇ всю, виціловував з Неї — що? — аж нарешті Вона 1 Підрядковий (дослівний) переклад сонета Рільке з «Нових поезій частини другої».
— Андрухович Юрій, “Перверзія”