Значення
-
(у фізиці, техніці) Такий, що відбувається або вимірюється в однакові, рівні проміжки часу; синхронний, ізохронний.
-
(у лінгвістиці, про мову) Такий, що розглядається в статиці, в певний момент її розвитку без урахування історичних змін; синхронний (протилежне — діахронний).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. таутохронний, р. таутохронного, д. таутохронному, з. таутохронного, о. таутохронним, м. таутохроннім, к. таутохронний