Словник Української Мови
Буква
1. Прислівник. Без енергії, млявим способом; повільно, в’ялувато, без живості. Означає дію або стан, виконувану без зусиль, без активності, з відсутністю динаміки або бадьорості.
2. Прикметник (у функції предикатива). Перебування у стані млявості, слабкості, безініціативності; в’ялий, неенергійний, апатичний.
Приклад 1:
— привітав Аду й підніс її на руках високо над головою, а тоді, поставивши знов на ноги, так довго при тискав до себе й облизував, що викликав майже бурю всередині мляво всміхненого Перфецького. — Вірив, знав і сподівався: побачимось!
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
Приклад 2:
Цього разу хетти воювали проти єгиптян мляво, бо їхню державу послабили напади кочівників, все ж розгромити ворога фараонові й цього разу не вдалося. Тому в 1280 р. до н. е., через 16 років після Кадетської битви, Рамзее II уклав із хеттським царем Хаттусілі мирний договір, за яким Південна Сирія, Фінікія та Палестина стали зоною єгипетського впливу, а Північна Сирія дісталася хеттам (кордон між обома державами відтепер проходив по р. Оронт).
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”
Приклад 3:
I твоє отроцтво, якого, вiдхрещувалась, нiзащо не хотiла б iще раз пережити, наздоганяє тебе через двадцять рокiв, випускає з найглухiших пiдвальних закапелкiв твоєї iстоти сплакану й зацьковану дiвчинку‑пiдлiтка, що заповняє тебе цiлком, i лунко, розкотисто регочеться: а що, втекла?… Може, й справдi — раби не повиннi родити дiтей, питає вона себе, мляво втупившись у вiкно: вночi впав перший снiг, але тепер розтанув, i тiльки вiтровi шиби припаркованих уздовж хiдника авт бiлiють телячими лисинками. По хiднику пританцьовуючою ступою бреде негр у яро‑червонiй куртцi й синiй бейсбольнiй кепцi, сховавши руки в кишенi: похолоднiшало.
— Забужко Оксана, “Польові дослідження з українського сексу”