Значення
-
У геології та картографії — ізолінія на карті, що з’єднує точки земної поверхні з однаковою потужністю (товщиною) певного геологічного шару, покладу корисної копалини або осадової товщі.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. ізопахіт, р. ізопахіта, д. ізопахітові, з. ізопахіт, о. ізопахітом, м. ізопахіті, к. ізопахіте