1. У повному обсязі, без будь-яких винятків або обмежень; цілком, абсолютно.
2. До кінця, до завершення; так, що нічого не залишилося.
Словник Української Мови
Буква
1. У повному обсязі, без будь-яких винятків або обмежень; цілком, абсолютно.
2. До кінця, до завершення; так, що нічого не залишилося.
Приклад 1:
Однак на тлі юридичних та ринкових умов, що існують нині в ЄС, окреслених спільнотою пріоритетів та цілей розвитку щодо різних секторів господарства, вище визначені польські цілі виглядають надто загальними та недостатніми, щоб повністю використати шанс, який надає інтеграція, та переваги Польщі, як країни – члена До останніх зокрема належать значний ринок праці, невисока заробітна платня, низькі виробничі витрати, освічені трудові ресурси, географічне положення тощо.
— Малярчук Таня, “Згори вниз”
Приклад 2:
Берлін заскочив його безмежною кількістю лампіонів, розвішених на голих деревах, і не меншою—дебелих повій у ботфортах та з нагайками в руках, які з наростанням сутінків повністю перебирали контролю над усіма ходами й виходами в околицях площі Савіньї та й решти Шарльоттенбурґу. Стас проте не піддався їхнім надто прозорим натякам на пестощі, тим часом загрівши собі місце в недорогій лівацькій рестораційці «Terzo mondo»2, утримуваній 1 Голуб (чеськ).
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
Приклад 3:
Навіть у повністю контро льованому чоловіками серед ньовічному соціюмі нашим попередницям вдавалося поборювати його, пана Ph, безмежну сваволю. Статеві зносини чоловіка з жінкою, проваджені всупереч її волі і вчинені за допомогою на сильства, каралися так само суворо, як і вбивство — при умові, що йшлося не про подружню пару (і в цьому вся недостатність середньовіч них законів).
— Андрухович Юрій, “Перверзія”