Древослів

Словник Української Мови

  • корячкуватість

    Властивість за значенням прикметника “корячкуватий”; стан, коли щось має вигляд коряка, сучків, горбів або виступає нерівним, шорстким, негладким.

  • корячкуватий

    1. Який має ознаки корячки — невеликого, міцного коня з густою гривою та хвостом, характерного для деяких порід.

    2. Переносно: приземкуватий, кремезної статури (про людину).

  • корячка

    1. Жінка або дівчина, що належить до коряків — корінного народу Камчатки (Російська Федерація).

    2. Рідкісне, розмовне позначення жінки або дівчини, яка має коряцьке походження.

  • коряцький

    1. Стосується коряків — корінного народу, що мешкає переважно на півночі Камчатського краю Росії, або до їхньої культури, мови, традицій.

    2. Стосується Корякського автономного округу (історичної адміністративної одиниці) або сучасної Корякської округи Камчатського краю.

  • коряки

    1. Народність, що проживає на півночі Камчатського краю Російської Федерації, корінне населення Корякського автономного округу.

    2. Представник або представниця цієї народності.

  • коряк

    1. Представник корінного народу, що мешкає на півночі Камчатського краю Російської Федерації, належить до палеоазійської мовної сім’ї.

    2. Назва мови коряків, що належить до чукотсько-камчатської сім’ї мов.

  • корявий

    1. (Про почерк, письмо) Нерівний, неакуратний, невиразний, важкий для читання.

    2. (Про мову, стиль) Нескладний, невитончений, позбавлений літературної гладкості та майстерності.

    3. (Про людину) Незграбний, неспритний у роботі або русі; також про ту, що робить щось погано, неуміло.

    4. (Перен., розм.) Недостатньо якісний, зроблений погано або неакуратно; кострубатий.

  • корюшка

    1. Невелика прісноводна риба родини корюшкових (Osmeridae) з видовженим тілом, сріблястою лускою та характерним запахом свіжих огірків, поширена у басейнах Балтійського, Баренцового та Північного морів, а також у Ладозькому та Онезькому озерах; об’єкт промислового вилову.

    2. Назва деяких видів морських риб родини корюшкових, зокрема дрібної риби, що мешкає в опріснених морських заток ачах (наприклад, азійська корюшка).

    3. Переносно: про дуже худорляву, тонку людину (розмовне).

  • корюка

    1. (діал.) Невеликий дерев’яний посуд, бочка або кадка, часто з кришкою, для зберігання різних продуктів (наприклад, сала, хліба, круп).

    2. (діал., переносне значення) Про товсту, незграбну людину або про щось грубо зроблене.

    3. (зоол., діал.) Місцева назва риби корюшки (Osmerus eperlanus) в деяких регіонах України.

  • коршаковий

    1. Належний або властивий Коршаку, пов’язаний із ним.

    2. Стосовний до українського футбольного клубу «Корша» (Ковель) або його гравців та команди.