Словник Української Мови
Корчувалка — власна назва українського народного танцю, що походить з Західної України (Гуцульщини), який виконується в швидкому темпі з характерними присіданнями, викиданням ніг і складними віртуозними рухами; музична підстава танцю — однойменна інструментальна мелодія у ритмі коломийки.
Корчувалка — власна назва музичної п’єси (інструментальної мелодії) у ритмі коломийки, що акомпанує однойменному танцю.
1. (заст.) Той, хто займається корчуванням (видаленням) пнів, корчів; корчувальник.
2. (перен., розм.) Людина, яка з великими труднощами, наполегливістю долає перешкоди або викорінює якісь негативні явища.
1. Призначений для підіймання корчів (пеньків) з ґрунту під час очищення землі від вирубаних дерев.
2. Стосовний до техніки, механізмів або знарядь, що використовуються для витягування корчів із землі.
Корчопідйомник — спеціальний механізм або пристрій, призначений для витягування (підйому) з ґрунту пнів (корчів) після вирубки дерев.
Корчопідйомник — робочий, який керує таким механізмом або займається викорчовуванням пнів.
1. Застаріла назва корчми — закладу, де продавали та вживали спиртні напої, часто з розвагами та харчуванням.
2. Рідко вживана назва невеликого, простого шинку або питниці на околиці села чи біля дороги.
1. Корчомаха — власна назва села в Україні, зокрема села у Звенигородському районі Черкаської області.
2. Корчомаха — власна назва річки в Україні, правої притоки річки Гнилий Тікич, що протікає у Черкаській області.
Спеціальний пристрій або механізм, призначений для видалення корчів (пеньків) з ґрунту після вирубки дерев.
Назва технології, процесу або комплексу заходів з корчування та утилізації корчів на лісосіках, сільськогосподарських угіддях чи будівельних майданчиках.
1. (про деревину) такий, що має викривлення, горби, западини або інші дефекти, утворені внаслідок росту дерева біля корча (пнів, коренів) або на місці відмерлих сучків; часто має цінну, декоративну текстуру.
2. (переносно, про предмет) виготовлений з такої деревини; має вигляд, фактуру або оздоблення, що імітує природні викривлення та нерівності корчованої деревини.
1. Історична діяльність, пов’язана з утриманням корчми (шинку, питниці) та продажем у ній спиртних напоїв.
2. Перебування, проведення часу в корчмі, часто з відтінком пияцтва та гуляння.
3. Переносно — безпутне, марнотратне життя, повне гулянок і пиятики.
Донька корчмаря, корчмарка.
В українській літературі (зокрема в історичній прозі та фольклорі) — традиційне прізвисько або іменування дівчини, дочки власника корчми (шинку).