корчований
[kort͡ʃoʋɑnɪj] Прикметник
Буква:К
Значення
- (Техніка) –
(про деревину) такий, що має викривлення, горби, западини або інші дефекти, утворені внаслідок росту дерева біля корча (пнів, коренів) або на місці відмерлих сучків; часто має цінну, декоративну текстуру.
- (Техніка) –
(переносно, про предмет) виготовлений з такої деревини; має вигляд, фактуру або оздоблення, що імітує природні викривлення та нерівності корчованої деревини.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. корчований, р. корчованого, д. корчованому, з. корчованого, о. корчованим, м. корчованім