• ожередник

    1. Рідкісна рослина родини ароїдних (Acorus calamus), що росте на болотах і берегах водойм, відома також як аїр тростиновий або лепеха.

    2. Застаріла назва для пагона, паростка або молодого пагінця деяких рослин, зокрема очерету.

  • рябина

    1. Невелике дерево або кущ родини розових з перистими листками, дрібними білими квітками, зібраними в густі щиткоподібні суцвіття, та характерними яскраво-червоними або помаранчевими дрібними плодами-ягодами, зібраними у грона (Sorbus aucuparia).

    2. Плід цього дерева — невелика куляста ягода червоного або помаранчевого кольору з гіркуватим смаком, що стає солодшою після заморожування; використовується в народній медицині та кулінарії.

    3. У переносному значенні — червона пляма (наприклад, від сорому, морозу або удару) на обличчі або тілі людини.

  • оже-спектроскопія

    Оже-спектроскопія — метод електронної спектроскопії для дослідження складу та електронної структури поверхні твердих тіл, заснований на аналізі енергії електронів Оже, що випромінюються внаслідок безвипромінювальних переходів після іонізації внутрішніх оболонок атома.

  • рябинівка

    Рябинівка — настоянка на горілці, настояній на ягодах горобини, яка має характерний гіркувато-терпкий смак та червонувато-буркуватий колір.

    Рябинівка — популярна назва села Рябинівка (Кременчуцький район Полтавської області) або інших населених пунктів з аналогічною назвою в Україні.

  • ожива

    1. В архітектурі та будівництві — вертикальний опорний елемент, що має форму чверті кола (в поперечному розрізі) і слугує для підтримки склепіння або арки; наріжний камінь арки.

    2. У фортифікації — зовнішній гострий кут бастіону, що виступає перед основною лінією оборонних споруд.

    3. У геометрії — лінія перетину двох циліндричних або склепінчастих поверхонь.

  • рябиновий

    1. Прикметник, що означає належність до рябини або виготовлений з неї: стосуючийся дерева або куща рябини, зроблений з її деревини, плодів тощо.

    2. Прикметник, що означає колір, схожий на колір стиглих ягід рябини: яскраво-червоний або червоно-оранжевий.

  • оживання

    1. Відновлення життя, життєвих функцій, активності після періоду занепаду, заціпеніння або смерті; процес, коли щось знову починає жити, рухатися, діяти.

    2. Період піднесення, активізації, посилення діяльності в якійсь галузі суспільного життя (наприклад, економіки, культури, політики).

    3. У мистецтві — здатність твору або образу справляти враження живого, реального, наповненого внутрішнім рухом.

  • рябити

    1. Ставати рябим, покриватися дрібними плямами, цяточками іншого кольору; набирати рябого забарвлення.

    2. Викликати відчуття рябі в очах, коли все здається вкритим мерехтливими плямами; створювати візуальне враження рябизни.

    3. Розм. Робити дрібні, часті отвори або сліди на поверхні чогось (наприклад, від куль, граду тощо).

  • оживати

    1. Про живу істоту: повертатися до життя, відновлювати життєві функції після стану, близького до смерті або сприйманого як смерть; відживати.

    2. Про явища, почуття, діяльність тощо: відновлюватися, поновлюватися, набирати сили, активізуватися після періоду занепаду, затишшя або бездіяльності.

    3. Про місце, простір: ставати оживленим, наповнюватися рухом, життям, діяльністю людей.

    4. У переносному значенні: набувати виразності, емоційної сили, яскравості (про образи в мистецтві, спогади тощо); поставати в уяві живим, реальним.

  • рябитися

    1. (про зір) ставати нечітким, роздвоюватися, втрачати чіткість через втому, хворобу чи інші причини.

    2. (переносно) здаватися невиразним, розмитим, коливатися перед очима (про предмети, образи).

    3. (розм.) виглядати крапчастим, поцяткованим дрібними плямами, що нагадують візерунок ряби.