ожива

1. В архітектурі та будівництві — вертикальний опорний елемент, що має форму чверті кола (в поперечному розрізі) і слугує для підтримки склепіння або арки; наріжний камінь арки.

2. У фортифікації — зовнішній гострий кут бастіону, що виступає перед основною лінією оборонних споруд.

3. У геометрії — лінія перетину двох циліндричних або склепінчастих поверхонь.

Приклади:

Приклад 1:
Так… так… Софiя (ожива). Де це ти, мiй голубчику, ходив так довго?
— Карпенко-Карий Іван, “Безталанна”

Приклад 2:
Земна обитель зім’ята, мов постіль, В якій лиш смерть, як мова, ожива — І знає все про кожного зі сущих. І все спитає, і забуде все.
— Кіяновська Маріанна, “Бабин Яр. Голосами”