Словник Української Мови
1. Який бере участь у конкуренції, суперницькій боротьбі за досягнення кращих результатів, переваг або отримання вигоди.
2. Який змагається на ринку з іншими суб’єктами (про виробників, підприємства, товари, послуги).
3. (У біології) Про організми, популяції: який входить у конкурентні відносини за ресурси середовища (їжу, територію тощо).
Вступати в конкуренцію, змагатися з кимось, чимось у чомусь, намагаючись перевершити, випередити або отримати перевагу.
1. Вступати в конкуренцію, змагатися з кимось у чомусь, домагаючись переваги, кращих результатів або визнання.
2. Бути суперником у економічній, торговельній або іншій діяльності, боротися за ринок, споживачів, ресурси тощо.
3. (У переносному значенні) Суперечити, не відповідати одне одному; бути несумісним.
Конкурування — процес боротьби, суперництва між суб’єктами (наприклад, підприємствами, організаціями, особами) за найкращі умови виробництва, реалізації товарів чи послуг, залучення ресурсів, отримання переваг або досягнення мети на певному ринку чи в певній сфері діяльності.
Конкурування — взаємна діяльність, спрямована на перевершення суперника, що проявляється у покращенні якості, зниженні витрат, інноваціях, рекламі та інших методах.
1. Який стосується конкурування, властивий конкуренції; конкурентний.
2. Такий, що змагається з ким-, чим-небудь, прагне перевершити інших; конкурентний.
1. Учасник конкурсу, змагання або відбору.
2. Особа, яка подає документи для участі у конкурсі на зайняття посади, отримання гранту, стипендії тощо.
1. Який стосується конкурсу, призначений для конкурсу або здійснюється на основі конкурсу.
2. Такий, що відбувається у формі змагання, суперництва для визначення найкращого.
3. (У спеціальному вживанні) Який належить до конкурсного права або конкурсного процесу (у юридичній практиці).
1. Учасник конкурсу (у будь-якому значенні цього слова: творчого, професійного, відбіркового тощо).
2. Особа, яка бере участь у конкурсному відборі на зайняття певної посади або місця в навчальному закладі.
1. Змагання, перегони, у яких учасники борються за перемогу, приз або певне звання, демонструючи свої здібності, знання чи майстерність у певній галузі.
2. Відбірковий захід для зайняття вакантної посади, вступу до навчального закладу або отримання права на щось, під час якого оцінюються кваліфікація, знання та інші якості претендентів.
3. У торгівлі та економіці — процедура вибору постачальника товарів, виконавця робіт або послуг серед низки пропозицій за оголошеними заздалегідь критеріями.
4. Застаріле значення: суперництво, боротьба інтересів, особливо в економічній сфері (конкуренція).
1. (у спеціальному вживанні) Який стосується конкуру — судового процесу про банкрутство або неплатоспроможність боржника, у якому конкурсна маса розподіляється між кредиторами пропорційно їхнім вимогам.
2. (у спеціальному вживанні) Який належить до конкурсного масовика (особи, уповноваженої на управління майном боржника під час конкурсного провадження) або пов’язаний з його діяльністю.