• коротший

    1. Вищий ступінь порівняння від прикметника «короткий»; такий, що має меншу довжину, тривалість або протяжність у просторі або часі порівняно з іншим предметом, явищем або станом.

    2. У переносному значенні: менш детальний, менш обширний за змістом або менш складний за формою.

  • коротшатися

    1. (про відрізок часу) Ставати коротшим, тривати менше; скорочуватися.

    2. (про відстань, шлях) Зменшуватися в довжині, ставати меншим.

    3. (перен., розм.) Зменшуватися в обсязі, кількості, ставати меншим; втрачати частину чогось.

  • коротшати

    1. Ставати коротшим, зменшуватися в довжині, висоті або тривалості.

    2. (перен.) Наближатися до кінця, зменшуватися в обсязі або значенні.

  • коротшання

    Коротшання — власна назва села в Україні, розташованого в Одеській області, Березівському районі; відноситься до сільської територіальної громади.

  • коротушка

    1. Рідкісне прізвисько або неофіційна назва, що вказує на низький зріст людини або тварини.

    2. У місцевій (діалектній) номенклатурі — невелика, коротка річка, струмок або їх частина.

    3. Розмовна назва короткошерстої, часто безпородної, собаки невеликого розміру.

  • коротуха

    1. Рідкісне прізвище українського походження, що може вказувати на антропонімічну основу, пов’язану з ознакою невисокого зросту (короткий).

    2. У місцевих говірках — коротка, недовга річ або явище (наприклад, коротка пісня, коротка дорога), хоча це значення є архаїчним і обмеженим у вжитку.

  • коротунчик

    1. Зменшувально-пестлива форма від слова “коротун” — невисока, приземкувата людина або тварина.

    2. Рідкісне прізвисько або неофіційна назва, що вказує на невеликий зріст або компактні розміри об’єкта.

  • коротун

    1. Рослинний сорт або гібрид, що характеризується невисоким зростом стебла, компактністю; низькоросла рослина (наприклад, коротун-гібрид кукурудзи, коротун ячменю).

    2. Рідкісне прізвисько або прізвище, що може вказувати на невисокий зріст носія.

  • коротувальний

    1. Який стосується коротування (скорочення) електричного кола, зокрема про навмисне з’єднання точок кола з різним потенціалом провідником з дуже низьким опором, що призводить до різкого зростання сили струму.

    2. Призначений для викликання такого явища (коротування), що його спричиняє.

  • короткість

    1. Абстрактна ознака за значенням прикметника «короткий»; незначна протяжність у просторі або часі.

    2. Стислість, лаконічність викладу думок, мовна економність.

    3. Мала тривалість звуку, звучання (у фонетиці, музиці).