Словник Української Мови
1. У спосіб, властивий Кострубу — персонажу української народної казки «Котигорошко», що означає грубо, неотесано, незграбно або примітивно.
2. Перенісне значення: незграбно, невміло, позбавлено майстерності або витонченості (про манеру виконання, поведінку, творчість тощо).
1. (Про людину) Який має грубі, різкі риси обличчя, непривабливий на вигляд; трохи кострубавий.
2. (Перен., розм.) Недостатньо оброблений, недоладний, грубуватий (про мову, стиль, твір тощо).
1. (про поверхню) Трохи шорсткий, нерівний, з невеликими виступами або заглибленнями.
2. (про предмет або матеріал) Трохи грубуватий на дотик, негладкий.
3. (перен., розм.) Недостатньо витончений, акуратний або опрацьований (про мову, стиль тощо).
1. Власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області.
2. Власна назва гірської вершини в Українських Карпатах, частина хребта Покутсько-Буковинські Карпати.
3. (діал.) Те саме, що коструба — людина з грубими, шорсткими рисами обличчя або з неприємним характером.
1. Стосунковий до міста Кострома, Костромської області або її мешканців.
2. Стосунковий до Костромського району Львівської області України або його мешканців.
3. Стосунковий до села Костромка (наприклад, у Херсонській області) або його мешканців.
1. Стосовний до Кострози, пов’язаний з нею; властивий Кострозі.
2. Стосовний до кострозів (у давньослов’янській міфології — злих духів, що викликають пожежі), пов’язаний із ними.
Костроза — власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Калуському районі.
1. Який стосується костра (великого багаття), призначений для нього або пов’язаний з його розведенням.
2. Який має колір або відтінок, схожий на колір полум’я костра; яскраво-рудий, вогненно-рудий.
3. У складі ботанічних назв: що стосується рослини костер (Bromus), їй властивий (напр., кострова трава).
1. Пов’язаний з костробетоном — будівельним матеріалом, що є різновидом легкого бетону, виготовленим на основі подрібненої конопляної або льняної костриці (дерев’янистих частин стебла), мінерального в’яжучого (вапна, цементу) та води.
2. Зроблений з костробетону або призначений для його виробництва.
Костробетон — будівельний композитний матеріал, різновид легкого бетону, виготовлений на основі мінерального в’яжучого (цементу, гіпсу) та органічного наповнювача — костриці (відходів від обробки льону або конопель).
Костробетон — власна назва торгової марки або конкретного виду будівельних блоків із зазначеного матеріалу.